Опис: | Головне командування Карпатської Січі у 1939 р.: Дмитро Климпуш – головний командант Організації народної оборони Карпатська Січ (ОНОКС), керівник Збройних Сил Підкарпатської Русі (потім – Карпатської України), Іван Роман – заступник командира Карпатської Січі у 1938–1939 рр., член штабу оборони краю, Степан Росоха – заступник Голови Сейму Карпатської України у 1939 р., референт преси та інформації. |
Дата: | 1939 р. |
Джерело: | Стерчо П. Карпато-Українська держава. До історії визвольної боротьби Карпатських українців у 1919-1939 рр. – Торонто, 1965. |
Періоди: |
Фото за періодом
ID: DFF000276
Дата: березень 1939 р.
Опис: Угорські
й польські офіцери на спільному кордоні біля
с. Верхні Верецьки. Угорські війська того ж дня вийшли на Ужоцький перевал. Тут
вони зустрілися з польськими прикордонниками.
|
Закарпаття
ID: DFF000267
Дата: березень 1939 р.
Опис: 18
березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір. На
новоутвореному кордоні Угорщини з Польщею угорські конвоїри передали
карпатських січовиків польській прикордонній службі. Їх відконвоювали вздовж
лінії кордону і розстріляли біля закарпатських сіл Нова Розтока і Верб’яж та
між Петросовцею, Жупанами й Лазами.
|
м.Хуст (Закарпаття)
ID: DFF000289
Дата: 1939 р.
Опис: 22
листопада 1938 р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію
Карпатської України, після чого Чехословаччина перетворилася на федеративну
державу чехів, словаків і карпатських українців.
На фото (зліва направо): міністр торгівлі і транспорту Карпатської України Ю. Ревай, прем'єр-міністр Карпатської України А. Волошин, секретар І. Рогач. |
м.Хуст (Закарпаття)
ID: DFF000258
Дата: 22.01.1939 р.
Опис: Святкова хода керівництва та вояків Карпатської Січі з нагоди Дня злуки 22 січня 1939 р.
|
м.Хуст (Закарпаття)
ID: DFF000255
Дата: 19.02.1939 р.
Опис: Керівництво Карпатської Січі на балконі будинку
Головної Команди під час проведеня ІІ-го з’їзду Карпатської Січі в Хусті 19
лютого 1939 р.
Промовляє
– генерал Віктор Курманович, позаду – референт Проводу українських
націоналістів Ярослав Барановський, ліворуч – головний командант Карпатської
Січі Дмитро Климпуш і депутат Сейму Карпатської України Юліан Бращайко.
|
Дата: 1939 р.
Опис: Для захисту державної незалежності і боротьби з угорськими та чеськими формуваннями виникли збройні сили Карпатської України — Організація народної оборони Карпатська Січ (ОНОКС).
На фото: перший ліворуч – поручник Ф. Тацинець-"Крот", перший праворуч – січовик Є. Стахів. |
ID: DFF000273
Дата: 17.03.1939 р.
Опис: Мадярські
офіцери та польський вояк після розстрілу карпатських січовиків біля новоутвореного польсько-угорського кордону. Січовиків відконвоювали
вздовж лінії кордону і розстріляли біля закарпатських сіл Нова Розтока і
Верб’яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами.
|
м.Хуст (Закарпаття)
ID: DFF000262
Дата: 1939 р.
Опис: Січовики у приміщенні
"Січової гостинниці" під
час приготування до боротьби з чеськими військами. У
ніч з 13 на 14 березня 1939 р. січовики вели бої з чеськими військами у м. Хуст. Січовики блокували урядовий
будинок, жандармське управління, пошту та вокзал. Генерал Л. Прхала ввів до Хусту 45-й
піхотний полк.
|
ID: DFF000272
Дата: 16.03.1939 р.
Опис: Привітання угорських військ польськими прикордонниками на Верецькому перевалі. Тут відбулась зустріч польської та угорської делегацій, на якій
узгоджено розмежування спільного польсько-угорського кордону.
|
м. Німецьке Яблонне (Чехословаччина)
ID: DFF000286
Дата: 1919 р.
Опис: Уряд Чехословаччини інтернував військові частини УГА, що перебували на
Закарпатті, до м. Німецьке-Яблонне у Судетах (нині м. Яблонець-над-Нісоу, Чехія).
В таборі перебувало близько 4000 вояків і 300 старшин, в т. ч. 100 жінок і 120
дітей. Офіційна назва табору «Українська бригада в Німецькім Яблоннім».
Очолював табір А. Варивода.
|
Періоди
Між світовими війнами (1919–1939)
СРСР
Селянський повстанський рух
Голодомор 1921-1923
Форсована індустріалізація
Суцільна колективізація
Голодомор 1932–1933
Ліквідація УАПЦ
Політичні репресії в УРСР
Великий терор 1937-1938
Польща
Авторитарний режим ІІ Речі Посполитої
Пацифікація 1930 р.
Чехословаччина
Румунія
Друга світова війна (1939–1945)
"Перші совіти"
Радянська «тактика випаленої землі» 1941 року
Під владою Третього Рейху
Гітлерівський терор
Радянські військовополонені
Остарбайтери
Війна після війни (1944–1953)
Ліквідація УГКЦ
Друга колективізація
Голодомор 1946-1947
Хрущовська "відлига" (1953–1964)
Брежнєвський "застій" (1964–1986)
На шляху до незалежності (1986–1991)