Українська автокефальна православна церква, УАПЦ

церква, яка постала в результаті масового поширення серед духівництва і мирян ідеї автокефалії, дерусифікації української церкви. Організаційне оформлення УАПЦ завершилося на Всеукраїнському православному церковному соборі у Києві 14-30 жовтня 1921 р., який затвердив канони УАПЦ, її внутрішній устрій, обрав ієрархію на чолі з митрополитом київським і всієї України Василієм (Липківським); у 1927—1930 рр. церкву очолив Микола Борецький. У січні 1930 р. Надзвичайний собор УАПЦ під тиском радянської влади ухвалив рішення про її "саморозпуск"; значну частину її ієрархії, світських діячів і мирян заарештували і засудили за обвинуваченням у справі "Спілки визволення України" (СВУ). У листопаді 1930 р. діяльність церкви під назвою "Українська православна церква" на деякий час відновили. УАПЦ припинила існування у 1944 р. Рух за відродження УАПЦ розпочався у лютому 1989 р. після утворення Ініціативного комітету за відновлення УАПЦ. Скликаний у Києві 5-6 червня 1990 р. Всеукраїнський собор проголосив відродження УАПЦ і обрав патріархом УАПЦ митрополита Мстислава (Скрипника).