Музей "Територія Терору" | Історія | Періоди окупацій

Авторитарний режим ІІ Речі Посполитої

Військові урочистості біля колони А. Міцкевича. м. Львів, 1930 рр.
Військові урочистості біля колони А. Міцкевича. м. Львів, 1930 рр.
Військові урочистості біля колони А. Міцкевича. м. Львів, 1930 рр.

Утвердження польської влади у 1919–1926 рр.

Внаслідок Першої світової війни у Центральній та Східній Європі утворилася низка незалежних держав. Однією з них стала Польща, уряд якої 22 листопада 1918 р. видав декрет про вищі органи влади. Було проголошено Польську республіку, в якій влада до скликання Законодавчого сейму належала тимчасовому начальнику держави Ю. Пілсудському. 20 лютого 1919 р. cейм ухвалив малу Конституцію, відповідно до якої отримав всю повноту влади. У листопаді 1918 р. польське військове формування за допомогою Кракова окупувало Перемишль і Львів, витіснилоУкраїнську Галицьку Армію(УГА) та уряд ЗУНР на Схід.

Відповідно до федералістської концепції Ю. Пілсудський прагнув утворити між Росією та Польщею низку незалежних національних держав, пов' язаних з Польщею федеративними зв'язками. Втілення цього задуму повинно було гарантувати безпеку Польщі від Росії. Серед цих держав мали бути Литва, Білорусь, Україна. Інша концепція східної політики передбачала безумовне включення до складу Польщі більшої частини території Литви, Білорусі, України (майже до Дніпра) на основі кордонів Речі Посполитої 1772 року. Представники партій народної демократії ("ендеки") вбачали в поляках єдину інтелектуальну й економічну силу в Галичині та Волині. Перешкодою для реалізації концепції східної політики Ю. Пілсудського стала проблема розмежування територій. Справами східного кордону Польщі на Паризькій конференції займалася спеціальна польська комісія під головуванням прихильного полякам Ж. Камбона. 25 червня 1919 р. Верховна Рада Паризької мирної конференції ухвалила рішення передати Східну Галичину під тимчасове управління Польщі за умови надання їй автономії й проведення плебісциту. 21 листопада 1919 р. на Паризькій конференції було затверджено Статут для Східної Галичини, яка оголошувалася підмандатною територією Ліги Націй, а Польща отримувала мандат на управління нею впродовж 25 років за умови запровадження автономії з окремим сеймом, судівництвом, військом. 2 грудня 1919 р. в Парижі прийняли рішення, яке встановлювало кордон етнічного розмежування між поляками, українцями та білорусами. Він проходив по лінії Буг-Пінськ-Німан. Пізніше її назвали «лінією Керзона» на честь міністра закордонних справ Великобританії Д. Керзона. Ухвала забороняла полякам творити адміністрацію на схід від цієї лінії.

Казарми 19-го польського піхотного полку. Цитадель, м. Львів, 1919 р.
Казарми 19-го польського піхотного полку. Цитадель, м. Львів, 1919 р.

17 березня 1921 р. Польща прийняла Конституцію. У ній було проголошено низку демократичних прав і свобод, між якими й інститут самоврядування. На території Львівського, Станіславського, Тернопільського воєводств територіальне самоврядування було організоване на основі австрійського закону від 12 серпня 1886 року. Відповідно до цього закону структура органів місцевого самоврядування мала триступеневий характер (ґміни, повіти і воєводське управління).

Польща була багатонаціональною країною. За переписом 1921 р. тут проживало 65% поляків, 16% українців, 10% євреїв, 5% білорусів, 4% німців, а також 1% росіян, чехів, литовців та інших національних меншин. Після окупації Галичини польська влада почала репресії проти діячів українського руху, діячів ЗУНР, вояків УГА. Близько 100 тис. осіб були ув'язнені за підозрою в участі, сприянні ЗУНР та УГА. У складних умовах війни тисячі українців померли від голоду і хворіб у таборах для ув'язнених та інтернованих Домб'є, Вадовіцах, Пікуличах та ін. 

Українців звільняли з важливих посад. Терміни "українець", "Галичина" замінено на "русин" і "Східна Малопольща". Проводилась ізоляція українців Закерзоння, Галичини та Волині. У січні 1920 р. ліквідовано галицький крайовий сейм, в приміщенні якого засновано Львівський університет імені Яна Казимира.

Група старшин армії УНР у таборі Ланьцут, 1919 р.
Група старшин армії УНР у таборі Ланьцут, 1919 р.

З метою національної асиміляції українців у 1924 р. польський сейм ухвалив закон про освіту («Закон Ґрабського»), відповідно до якого замість національної була запроваджена т.зв. "утраквістична" (двомовна) школа. Викладання у такій школі поступово переходило на польську. Якщо у 1924 р. в Східній Галичині ще було 2151 українська школа, то у 1930 р. їх залишилось 716, а кількість утраквістичних збільшилася до 1793.

Політика Варшави спричинила стихійний та організований опір українців, який проявлявся у формі партизанського руху, акціях диверсій і саботажу. У 1922 р. діяли 19 партизанських загонів, було здійснено 2300 підпалів польських маєтків. У вересні 1921 р. українець Степан Федак здійснив замах на Ю. Пілсудського у Львові, поранивши львівського воєводу А. Грабовського. Українське суспільство гуртувалось навколо українських політичних партій та громадських організацій, опиралось на добре розбудований кооперативний рух (у 1930 р. діяло 3146 українських кооперативів). До 1929 р. більшість українських політичних партій стояло на засадах невизнання польської державності у Східній Галичині. Після рішення Ради Послів щодо східного кордону Польщі в українському національному русі відбулося розмежування позицій, яке остаточно скристалізувалось у 2-й пол. 1920-х років. Більшість галицьких українців підтримували ліберально-демократичнеУкраїнське національно-демократичне об'єднання (УНДО), яке виступало за надання українцям національно-територіальної автономії у складі Польщі. Частина молоді й радикально налаштованих українських діячів підтримували нелегальну націоналістичнуУкраїнську військову організацію (УВО), створену у 1920 р. в Празі Є. Коновальцем. УВО, а пізніше створена на її основі Організація українських націоналістів (ОУН), зайняла непримиренні позиції щодо Польщі,  прагнучи створити самостійну соборну Українську Державу. Після остаточно опанування українських земель у 1923 р. політика Польщі  була спрямована на поширення серед українського населення угодовських тенденцій, а також зміцнення польського елементу у найважливіших галузях життя.

Юзеф Пілсудський. Сулеювек (Польща), 1926 р.
Юзеф Пілсудський. Сулеювек (Польща), 1926 р.

Авторитарний режим Ю. Пілсудського (1926–1935)

В умовах слабкості демократичних інститутів Ю. Пілсудський за підтримки військових і  духовенства у травні 1926 р. здійснив державний переворот під гаслом«санації», або оздоровлення суспільно-політичної та економічної ситуації в Польщі. 

У сфері національної політики  передбачалось сформувати почуття приналежності до державності за умов збереження власної національної ідентичності. Однак всі питання вирішувались  на рівні органів воєводської адміністрації. В умовах економічної кризи ускладнилась ситуація в Галичині. Легальні українські партії (УНДО, УСРП) критикували уряд за недотримання обіцянок надати автономію.  Влітку 1930 р. за вказівкою керівників ОУН у Східній Галичині розпочалася хвиля підпалів маєтків польських власників, а також адміністративних будівель та акцій, які повинні були привернути увагу світової громадськості до українського питання в Польщі, задекларувати появу ОУН. У відповідь на дії українських радикалів почав консолідуватися польський націоналістичний табір. У галицьких містах стали створюватися Союзи захисту східних кресів і Комітети захисту, які вимагали від уряду крайніх заходів на "кресах".  Під проводом боротьби із саботажними виступами ОУН польське військо і поліція розпочали каральні акції проти українства, відомі як «пацифікація» («умиротворення»). Найбільшого розмаху антиукраїнські акції набули з 21 вересня до 16 жовтня 1930 року. Подальші кроки уряду були спрямовані на обмеження громадянських прав і свобод. Закон «Про зібрання» (березень 1932 р.)  надавав адміністрації значні права контролю за громадськими організаціями. У серпні 1932 р. міністр юстиції отримав право переведення та усунення суддів, що ставило їх у залежність від адміністрації; згодом було обмежено свободу адвокатури. У березні 1932 р. було запроваджено дискримінаційну двоступеневу середню освіту та два обмежувальні закони про вищу школу. У 1933 р. ухвалено антидемократичний закон про самовря­дування. Після замаху, здійсненого членом ОУН Григорієм Мацейком 15 червня 1934 р. у Варшаві на міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького, почалась нова хвиля арештів серед керівного складу Крайового Проводу ОУН на чолі зі Степаном Бандерою. У Березі-Картузькій було створено концтабір для «неблагонадійних». Нова конституція 1935 р. остаточно встановлювала авторитарний режим правління, наближаючи Польщу до тоталітарних держав Європи.

Василь Білас, Дмитро Данилишин та Мар’ян Жураківський (зліва направо) під час судового процесу. м. Львів, 17-22 грудня 1932 р.
Василь Білас, Дмитро Данилишин та Мар’ян Жураківський (зліва направо) під час судового процесу. м. Львів, 17-22 грудня 1932 р.

Від "нормалізації" до загострення (1935–1939 рр.)

Навесні 1935 р. розкол між прихильниками Ю. Пілсудського та польськими опозиційними партіями змусив Варшаву шукати порозуміння з українською меншиною. За домовленістю з діячами УНДО (29 травня 1935 р) українцям обіцяли забезпечення умов для всебічного національного розвитку  Зі свого боку, українці погоджувалися визнати Польську державу та взяти участь у виборах. Укладення угоди "нормалізації" поділило українське суспільство: частина населення пішла за УНДО і підтримала порозуміння з владою, інша – залишилася на непримиренних позиціях щодо держави (ОУН). Невдовзі  уряд відійшов від угоди про "нормалізацію", не виконавши узяті на себе зобов'язання. Почалась політика зміцнення  східного кордону, яка передбачала рішучий перехід до примусової полонізації українського населення, переселення частини свідомих українців у центральні райони країни, проведення реполонізації т.зв. "загродової шляхти". На Холмщині, Поліссі та Підляшші було розпочато т.зв. "акцію ревіндикації", тобто навернення на католицтво православних українців. Навер­нення відбувалося примусово, із залученням війська, супроводжувалося закриттям православних храмів або їх передачею католицькій церкві.

У 1938 р. легальні українські партії створили у Львові Контактний комітет для об’єднання національних сил. Комітет вимагав національно-територіальної автономії для українців Польщі. У цей час значно зріс вплив ОУН на радикально налаштовану молодь. Осередки ОУН в Польщі посилили саботажні акції в східних районах країни, що викликало репресії щодо українських сіл Тернопільщини. Загалом українсько-польські стосунки в 1938­–1939 рр. значно загострилися.


Між світовими війнами (1919–1939)
СРСР
Селянський повстанський рух
Голодомор 1921-1923
Форсована індустріалізація
Суцільна колективізація
Голодомор 1932-1933
Ліквідація УАПЦ
Політичні репресії в УРСР
Великий терор 1937-1938
Польща
Авторитарний режим
Пацифікація 1930 р.
Чехословаччина
Румунія
Друга світова війна (1939–1945)
"Перші совіти"
Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
Під владою Третього Рейху
Гітлерівський терор
Радянські військовополонені
Ґетто й акції Голокосту
Остарбайтери
Український рух Опору
Війна після війни (1944–1953)
Ліквідація УГКЦ
Друга колективізація
Голодомор 1946-1947
Депортації
ГУЛАГ
Хрущовська "відлига" (1953–1964)
Брежнєвський "застій" (1964–1986)
На шляху до незалежності (1986–1991)
Пов'язані кіносюжети
Десята річниця 49-го піхотного полку в м. Коломия
Змагання польської кінної поліції
Пов'язані фото
Члени ОУН В. Білас, Д. Данилишин та М. Жураківський на судовому процесі у Львові
Галичина
Члени ОУН В. Білас, Д. Данилишин та М. Жураківський на судовому процесі у Львові
ID: DFF000300
Дата: 17-22.12.1932 р.
Опис: Члени підпільної Організації українських націоналістів (ОУН), заарештовані після невдалого нападу на пошту в м. Городок 30 листопада 1932 року. Страчені 24 грудня 1932 року на подвір'ї тюрми "Бриґідки".

Повний опис
Члени ОУН під час судового процесу
м. Львів, Польща (тепер Україна)
Члени ОУН під час судового процесу
Дата: грудень 1932 р.
Опис: Внаслідок невдалого нападу членів ОУН на пошту в м. Городок були заарештовані Василь Білас, Дмитро Данилишин, Мар'ян Жураківський (на фото: зліва направо) та Зенон Коссак. Перші двоє за вироком польського «наглого» (швидкого) суду були страчені 23 грудня 1932 р.

Повний опис
Зруйнована котельня Академічного дому
м. Львів, Польща (тепер Україна)
Зруйнована котельня Академічного дому
Дата: 23.12.1922 р.
Опис: Будівля Академічного дому у Львові (тепер вул. Коцюбинського, 21) була власністю Наукового товариства ім. Т. Шевченка і використовувалась як помешкання для студентів львівських ВНЗ. У 1922 р. польські шовіністичні організації здійснили низку нападів на українські культурно-освітні організації. Внаслідок вибухів бомб було пошкоджене і Наукове товариство ім. Т. Шевченка. 

Повний опис
Пошкоджений Академічний дім
м. Львів, Польща (тепер Україна)
Пошкоджений Академічний дім
Дата: 23.09.1922 р.
Опис: Будівля Академічного дому у Львові (тепер вул. Коцюбинського, 21) була власністю Наукового товариства ім. Т. Шевченка і використовувалась як помешкання для студентів львівських ВНЗ. У 1922 р. польські шовіністичні організації здійснили низку нападів на українські культурно-освітні організації. Внаслідок вибухів бомб було пошкоджене і Наукове товариство ім. Т. Шевченка. 

Повний опис
Підірваний гранатою будинок «Просвіти»
м. Львів, Польща (тепер Україна)
Підірваний гранатою будинок «Просвіти»
Дата: 1925-1926 рр.
Опис: З 1895 р. товариство "Просвіта" знаходилось у колишньому палаці Любомирських (тепер площа Ринок, 10) в м. Львові.У часи польської окупації Галичини Товариство часто зазнавало нападів та руйнувань, вчинених польськими шовіністичними організаціями.

Повний опис
Група старшин армії УНР у таборі Ланьцут
м. Ланьцут, Ряшівське воєводство (тепер Підкарпатське воєводство, Польща)
Група старшин армії УНР у таборі Ланьцут
Дата: 1919 р.
Опис: У 1918–1921 рр. вояки Української Галицької Армії (УГА) та армії Української Народної Республіки (УНР), цивільне населення зі Східної Галичини і близько 10 тис. полонених українців з Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА) утримувались у таборі для інтернованих у м. Ланьцут.

Повний опис
Польські військові на Личаківському кладовищі
м. Львів, Польща (тепер Україна)
Польські військові на Личаківському кладовищі
Дата: грудень 1932 р.
Опис: На польському військовому кладовищі у Львові поховані учасники бойових дій 1918–1919 рр. проти українців та 1920 р. проти більшовиків. До 1939 р. польська влада регулярно проводила на кладовищі урочисті пам’ятні заходи.

Повний опис
Зруйнована друкарня товариства "Просвіта"
м. Львів, Польща (тепер Україна)
Зруйнована друкарня товариства "Просвіта"
Дата: 23.09.1922 р.
Опис: З 1895 р. товариство "Просвіта" знаходилось у колишньому палаці Любомирських (тепер площа Ринок, 10) у м. Львові.У часи польської окупації Галичини Товариство часто зазнавало нападів та руйнувань, вчинених польськими шовіністичними організаціями.

Повний опис
Пов'язані документи
Конгрес ОУН перед судом. Газета "Діло", №189
Конгрес ОУН перед судом. Газета "Діло", №189
Дата: 07.09.1932 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Річне свідоцтво студента Львівської академічної гімназії Романа Шухевича
Річне свідоцтво студента Львівської академічної гімназії Романа Шухевича
Дата: 23.06.1923 р.
Опис: Папір, друк, рукопис. Наявні печатка, внутрішній номер і підпис.

Повний опис
Титульна сторінка обвинувачувальної справи зі звинувачення М. Лемика, Ю. Іванчука та ін. членів ОУН у вбивстві радянського консула О. Майлова у Львові
Титульна сторінка обвинувачувальної справи зі звинувачення М. Лемика, Ю. Іванчука та ін. членів ОУН у вбивстві радянського консула О. Майлова у Львові
Дата: 1934 р.
Опис: Папір, друк, рукопис. Наявні печатка та внутрішня нумерація.

Повний опис
Записка в'язня Львівської кримінальної тюрми Романа Сушка
Записка в'язня Львівської кримінальної тюрми Романа Сушка
Дата: 1929 р.
Опис: Папір, рукопис. Наявний підпис.

Повний опис
Титульна сторінка справи зі звинувачення В. Сидора, В. Василевського, І. Іванчука у приналежності до ОУН та зберіганні підпільної літератури
Титульна сторінка справи зі звинувачення В. Сидора, В. Василевського, І. Іванчука у приналежності до ОУН та зберіганні підпільної літератури
Дата: 1934 р.
Опис: Друк, рукопис. Наявний штемпель та внутрішня нумерація.

Повний опис
Третя дія трагедії. Смерть Василя Біласа і Дмитра Данилишина. Газета "Діло", №287
Третя дія трагедії. Смерть Василя Біласа і Дмитра Данилишина. Газета "Діло", №287
Дата: 25.12.1932 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Відгомін Городка перед судом. Газета "Діло", №145
Відгомін Городка перед судом. Газета "Діло", №145
Дата: 09.06.1933 р.
Опис: Папір, друк.

Повний опис
Особова справа в'язня Романа Шухевича (картка обліку)
Особова справа в'язня Романа Шухевича (картка обліку)
Дата: 1927 р.
Опис: Папір, машинопис, рукопис. Наявні внутрішня нумерація Львівської кримінальної тюрми, штемпель та підпис.

Повний опис
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System