Внаслідок реалізації пакту Молотова-Ріббентропа до СРСР відійшла територія площею понад 196 тис. кв. км. з населенням 13, 2 млн осіб.
15 вересня 1939 року Л. Берія видав директиву наркому НКВC УРСР І. Сєрову, в якій наказував організувати оперативні групи НКВC для наведення порядку в окупованих містах та селах. У наказі НКВС СРСР № 001124 від 21 вересня "Про оперативно-чекістські заходи в Західній Україні" наголошувалося, що оперативні групи чекістів мали стати "основним ядром майбутнього апарату НКВC". Відповідно до наказів Л. Берії від 6 листопада 1939 р. на західноукраїнських землях було створено органи НКВC і територіальної та залізничної міліції Західної України. Для їх комплектації направляли досвідчених працівників з усіх регіонів СРСР. Функціонування тюрем визначалось наказами НКВС СРСР від 11 грудня 1939 р. та НКВС УРСР від 25 грудня 1939 р. "Про оголошення штатів загальних в’язниць НКВC СРСР".
Станом на квітень 1941 р. в УРСР було 62 в’язниці. Ховаючись за тезою про "загострення класової боротьби" та маючи значний практичний досвід ізоляції "ворогів народу" в 1920–30-х рр., органи НКВC розгорнули в західних областях широкомасштабні заходи з їх "ізоляції", що супроводжувалися арештами, розстрілами, виселеннями за політичними, національними, релігійними та соціально-становими ознаками.
НКВC мало 26 тюрем на території Західної України, зокрема:
– 4 у Волинській обл.: Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель, Острог;
– 4 у Дрогобицькій обл.: Дрогобич, Перемишль, Самбір, Стрий;
– 4 у Львівській обл.: 3 у Львові та 1 у Золочеві;
– 3 у Станіславівській обл.: Станіславів, Коломия, Печеніжин;
– 4 у Тернопільській обл.: Тернопіль, Чортків, Бережани, Кременець;
– 4 у Чернівецькій обл.: 2 в Чернівцях, 1 в Хотині, 1 в Сторожинці.
Тюрми НКВС у м. Львів:
тюрма № 1 – на вул. Лонцького (тепер вул. С. Бандери, 1)
тюрма № 2 – на вул. Замарстинівській
тюрма № 3 – Львівська тюрма НКВС (знаходилась у м. Золочів)
тюрма № 4 – "Бриґідки" на вул. Казимирівській (тепер вул. Городоцька)
Існували 2 внутрішні камери НКВС у Львові на 60 осіб та у Чернівцях на 160 осіб. Невеликі відділення для утримання в’язнів також були в кожному районному центрі. Для посилення роботи каральних органів до Західної України лише в 1939 році додатково направили більше 1 320 працівників НКВС.
