Музей "Територія Терору" | Публікації

Публікації

Незалежна Україна у спадок від історії свого поневолення  отримала багато недосліджених та дискусійних тем. Тюрми, ґетто, концтабори, місця масового винищення людей – монументальні свідки злодіянь тоталітарної влади. Станом на сьогодні виникла необхідність у фаховому вивченні тем, що тривалий час знаходилися під грифом "таємно".

Ми прагнемо розсекретити й деміфологізувати українську історію за допомогою зібраних нами документів і фактів, а також наших дослідницьких проектів. 

Якщо Вас цікавить профільна тематика Музею, пошук і встановлення історичної правди – охоче запрошуємо до співпраці. Пропонуємо дослідникам використовувати цифровий архів Музею. Чекаємо на Ваші праці за адресою: research@territoryterror.org.ua (у темі листа просимо вказати "публікація").

Вимоги до оформлення тексту публікації на сайт "Територія Терору"


Переговори між представниками ОУН(б) та військово-політичними колами Румунії у 1943-1944 рр.

Проблема міжнародної діяльності ОУН та УПА в роки Другої світової війни на сьогодні привертає все більшу увагу дослідників. Саме в цей час український визвольний рух став де-факто незалежним суб’єктом міжнародної політики. В роки Другої світової війни та перше повоєнне десятиріччя представники українського підпілля  на рівноправних засадах проводили мирні переговори з керівниками різних партизансько-повстанських формацій руху Опору в Центрально-Східній Європі, військовими та політичними представниками сусідніх держав, укладаючи при цьому угоди про ненапад та співпрацю, вирішуючи спірні питання у відносинах з цими країнами. У вкрай несприятливих зовнішньополітичних умовах представники українського визвольного руху намагались відстоювати українські національні інтереси і змушували рахуватись з ними представників інших держав та народів. Так званий «дипломатичний» напрямок діяльності ОУН(б) і УПА в роки Другої світової війни став одним із засобів боротьби за утвердження незалежної України на міжнародній арені. 

Радянські репресії проти угорців Закарпаття у 1944-1945 рр.

Після вступу Червоної Армії на територію Закарпаття у жовтні 1944 р. місцеві угорці та німці опинилися у становищі «неблагонадійних» національних меншин. Москва розглядала їх в якості загрози для своїх планів щодо радянізації та інкорпорації регіону до складу СРСР. Відтак, керуючись принципом «колективної відповідальності» за злочини нацистської Німеччини та гортистської Угорщини під час війни, радянська військова адміністрація піддала їх репресіям за етнічною ознакою. Трагедія закарпатських німців та угорців стала невід’ємною складовою драматичної історії цих народів у повоєнній Європі, яка супроводжувалася їх переслідуванням та насильницьким вигнанням. 

Радянські репресії та депортації німців із Закарпаття у другій половині 1940-х рр.

У розпал операції із так званого «вилучення» місцевих угорців та німців, 24 листопада 1944 р. на Закарпаття прибула група спеціальних представників НКВС СРСР на чолі із заступником наркома внутрішніх справ А. Аполлоновим із завданням провести облік всього німецького населення. Не випадково, що у цей день за ініціативою штабних офіцерів Управління фронтових військ НКВС на розгляд Військової Ради 4-го Українського фронту був підготовлений проект постанови про виселення з території Закарпатської України у спеціальні табори всіх осіб німецької національності віком від 16 до 50 років. Аргументація полягала у тому, що «всі вони вороже налаштовані до Червоної Армії і займаються шпигунсько-розвідувальною роботою».

Пропагандистське забезпечення рейдів УПА

Під час визвольних змагань ОУН і УПА боротьба за «душі та серця» населення мала не менше значення ніж бойові операції проти військ противника, адже саме завдяки інформаційно-психологічному впливові підпілля змогло довгий час зберігати широку соціальну базу та можливість регенерувати власні сили, утримувати ідеологічний контроль над населенням певних територій, здійснювати ефективну контрпропаганду. В окремі періоди, коли ОУН була змушена проводити обмежені бойові акції, інформаційно-пропагандистська та видавнича діяльність виходила на перший план підпільної боротьби.

Переговори між українським підпіллям та Угорщиною у грудні 1943 року

Боротьба Організації Українських Націоналістів (бандерівців) та створеної нею Української Повстанської Армії за незалежність України була не тільки суто внутрішнім українським фактором, а й доволі помітним явищем міжнародного життя, що впливало на становище країн Центральної та Східної Європи у 1940-х рр. Якщо в повоєнні роки одним із дієвих засобів впливу на міжнародні відносини були закордонні рейди відділів УПА у сусідні держави, то в роки Другої світової війни способом самоутвердження у зовнішньому світі стали переговори представників українського визвольного руху з різними партизансько-повстанськими формаціями, політичними та військовими колами сусідніх країн. 

Підпільна мережа ОУН у таборах ГУЛАГу

Після прибуття у табори ГУЛАГу українські націоналісти швидко відновили зв’язки між собою та родинами, виселеними із Західної України на спецпоселення до Сибіру, послуговуючись зашифрованою перепискою (грипсами), яку пересилали як звичайною поштою, так і за допомогою спеціальних зв’язкових та кур’єрів. Через останніх й агентів серед українських спецпоселенців ОУН вдавалося зв’язуватися з табірним підпіллям і навіть координувати діяльність підпільних груп та організацій.

1-6  7-12  13-18  19-24  25-30  31-36  37-42  43-48  49-54  55-82
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System