Публікації

Незалежна Україна у спадок від історії свого поневолення отримала багато недосліджених та дискусійних тем. Тюрми, ґетто, концтабори, місця масового винищення людей – монументальні свідки злодіянь тоталітарної влади. Станом на сьогодні виникла необхідність у фаховому вивченні тем, що тривалий час знаходилися під грифом "таємно".

Ми прагнемо розсекретити й деміфологізувати українську історію за допомогою зібраних нами документів і фактів, а також наших дослідницьких проектів.

Якщо Вас цікавить профільна тематика Музею, пошук і встановлення історичної правди – охоче запрошуємо до співпраці. Пропонуємо дослідникам використовувати цифровий архів Музею. Чекаємо на Ваші праці за адресою: research@territoryterror.org.ua (у темі листа просимо вказати "публікація").

Вимоги до оформлення тексту публікації на сайт "Територія Терору"

Місця нацистського терору на території Тернопільщини, 1941–1944 рр.

Сучасна Тернопільська область в роки нацистської окупації за адміністративно-територіальним поділом не була цілісною. Шість північних районів області (Кременецький, Почаївський, Вишнівецький, Лановецький, Дедеркальський, Катербурзький і Шумський) як «гебіт Кременець» 1 вересня 1941 р. увійшли до складу генерального округу «Волинь-Поділля» рейхскомісіаріату «Україна», інші райони були складовою частиною дистрикту «Галичина» Генерального губернаторства ще з 1 серпня того ж року.

Місця нацистського терору на території Львівщини, 1941–1944 рр.

В роки німецької окупації на території Львівщини нацисти утворили розгалужену систему місць примусового утримання (ґетто, табори примусової праці, тюрми, табори для військовополонених), що стала складовою гітлерівської «машини смерті» на території дистрикту «Галичина» та Генерального губернаторства. Влада Третього Рейху всіляко переслідувала та тероризувала місцеве населення.

Українці в польському концтаборі Явожно, 1945–1949 рр.

Для ув’язнення політичних противників уряд Польської народної республіки використовував колишні нацистські "табори смерті". У 1944–1947 рр. в Польщі було утворено 1 255 концтаборів і 227 в’язниць, в яких утримували майже 200 тис. осіб. Одним із таких таборів був концтабір у місті Явожно, який до 19 січня 1945 р. існував як філія нацистського концентраційного табору Аушвіц.

Ліквідація Греко-Католицької Церкви на Закарпатті у 1945–1949 рр.

Насильницька ліквідація Греко-Католицької Церкви на Закарпатті, за висловом дослідника В. Фенича, була проявом державного еклезіоциду (церквознищення). Сталінський тоталітарний режим виступив проти самостійної конфесійної інституції, яка мала власні історичні корені й традиції.

Культурно-освітнє життя українських військових у таборі Ланцут

Після поразки української національно-визвольної боротьби 1917–1921 рр. військові частини армії УНР залишили Україну і дислокувалися у кількох таборах на території Польщі. За даними Української військової місії, серед більш ніж 20-ти таборів для інтернованих українських військових на території Польщі згадується і табір Ланцут [1].

Угорський терор в Карпатській Україні навесні 1939 року

Перші три місяці після окупації території Карпатської України угорські війська, жандармерія та органи контррозвідки застосовували проти місцевого населення терор і репресії. Жорстокі знущання, побиття, катування та розстріли активних учасників українського національно-визвольного руху в краї були проявом свавілля гортистських каральних органів та актом помсти «непокірним русинам» за зраду Угорського королівства.

1-6 7-12 13-18 19-24 25-30 31-36 37-42 43-48 49-54 55-57