1920 р.н. – Ольга Гладун (Андрущак)

Народилась 25 квітня 1920 р. у м. Львів. У 1932 р. закінчила 7 класів «Рідної школи» ім. Б. Грінченка, в 1932–1939 р. навчалася в гімназії «Рідної школи» ім. Кокорудзів. У 1939–1941 рр. працювала друкаркою в обласному відділі торгівлі та секретаркою у львівській філії московського Інституту радянської торгівлі. В 1941 р. стала членкинею ОУН. Працювала в Українському Червоному Хресті (УЧХ) та Українському допомоговому комітеті (УДК). Протягом 1943 р. опікувалася пораненими повстанцями УПА, разом із сестрою Марією друкувала вдома матеріали ОУН, вісті з фронту. У 1944 р. перейшла в підпілля. Через стан здоров'я у 1946 р. була вимушена повернутись до Львова і переховуватись від органів НКВС. 1950 р. з документами сестри поїхала до Норильська (тепер Росія), де згодом одружилась із політв'язнем Михайлом Гладуном ( шлюб дав таємно священик Кузич із Перемишля). Працювала в лабораторії торгового відділу Норильського металургійного комбінату. В 1955 р. подружжя Гладунів повернулося до Львова. Ольга працювала в Національному музеї. З 1989 р. брала активну участь в діяльності львівських товариств та організацій: «Просвіта», «Союз українок», Ліга українських жінок. Мешкає у Львові.

Уривки зі спогадів:

Український кооперативний рух у Галичині, 1930-ті рр.

«”Маслосоюз” пам’ятаю дуже добре, тому шо там було найкраще масло. Його навіть до Англії возили. Було кілька крамниць у Львові. До “Маслосоюзу” ходили весь час за молоком. Але був час, коли до нас приходила жінка зі села і привозила реґулярно молоко. “Маслосоюз” пам’ятаю, “Народну торгівлю”. За продуктами ми ходили в магазин “Народної торгівлі”. Коло нас найближче було на вулиці, де є церква святої Ольги і Єлизавети. То там була найближча крамниця “Народної торгівлі”. Був “Центросоюз”. “Народна торгівля” мала кілька магазинів. І там було чистенько, акуратно. Мама мене посилала до крамниці (чи до склепу), то кілька продуктів купували, не один. Купили кілограм цукру, кілограм ше чогось. Всьо гарно запакували, шнурочком зав’язали, і на верха написали – цукор стільки, там то стільки, словами не писали, але цифри. Так шо мама могла перевірити, скільки я заплатила. І ше гарно зав’язано, дуже так культурно. Продавці в халатах ходили таких сатинових, і в кожного був в кишенці олівець, шоб записати, шо потрібно. Був дуже гарний магазин ”Центросоюз”. Робили мило, і шо там ше більше – не знаю. Товаришка моя одна після школи пішла працювати в “Центросоюз”, то продавала ковбасу, шинку, полядвичку – отакі вироби м’ясні готові. І не нарікала. “Маслосоюз”, “Центросоюз”, і ше були такі крамниці, в них не було того, шо є в теперішніх магазинах, але було дуже чисто всьо, акуратно. По-перше, тому шо українці старалися придбати собі клієнтелів, а крім того поляки переслідували за найменшу дрібницю. І там свої директори були – прийшов, то пальцем попробував, чи десь нема пилюки на вікні. – А директор якої національності був? – Тільки українці.»

Приготування до Зелених свят, 1932 р.

«Директорка школи імені Грінченка пані Федорчакова сказала: «Дівчата, на завтра приготовте квіти, хто шо може, чи свічку, і підемо разом на цвинтар походом». А походом то на Зелені свята ішли ті, шо вчилися в духовній семінарії. То вони йшли, трималися за руки і співали відповідні пісні. І вони йшли від центру не знаю звідки, але вже на вулиці Шевченка під цвинтарем я їх бачила, як вони йшли. І там люди долучалися. З кожної церкви йшли. Деякі церкви йшли ше з хоругвами, але не всі. Богданівка ні, хто ближче там. І одного разу сказала, шо нам сказали, шо може іти школа – долучимося до того походу. То ми втішилися і в мене в хаті робили вінок. Ми зробили вінок, купили папір синій і жовтий, зліпили, а на тому вирізали з золотого паперу букви (за Польщі було всього по достатку, то можна було всьо купити), наліпили «Героям України», чи шо, шось там.»

Прихід «перших совітів», 1939 р.

«Прийшли вони такі страшні, зарослі, запорошені. По дорозі – хто був у чоботах, хто в черевиках. А в черевиках на ходу шнурівки зав’язували, або дротом, або шнурівками. Запорошені, не симпатичні. Ми бачили, як прийшли військові німці, але вони тільки зайшли, далеко не йшли в центр, тільки в нашому районі були, то вони всі чисті, поголені, не запорошені. А ті такі… вони йшли пішки зі Сходу. І такий страшний вигляд. І відразу на вулиці тихо стало. Люди боялися говорити. Пошепки говорили. Як я переходила через когось, а вони, припустім, двоє людей там розмовляли, то як я переходила – вони стишили розмову. Люди боялися один другого.»

р.н. – Севастіян Сабол
р.н. – Богдан Нуд
р.н. – Теодор Фурта
р.н. – Галина Дидик
р.н. – Євгенія Петрів
1915–2016 рр. – Євген Проць
р.н. – Ірина Шуль
р.н. – Василь Левкович
р.н. – Дмитро Хомин
р.н. – Анна Благітко
р.н. – Віра Грисина
р.н. – Марта Цегельська
р.н. – Ольга Ільків
р.н. – Ольга Гладун
р.н. – Ганна Кочина
р.н. – Ярослава Левкович
р.н. – Богдана Пилипчук
р.н. – Богдан Габлевич
р.н. – Богуслава Чорна
р.н. – Варвара Макарчук
р.н. – Василь Маркусь
р.н. – Василь Челепіс
р.н. – Григорій Книш
р.н. – Зеновій Слота
р.н. – Лев Лебіщак
р.н. – Марія Козак
р.н. – Марія Чунис
р.н. – Оксана Демчина
р.н. – Ольга Мороз
р.н. – Степан Мазурок
р.н. – Мирослав Симчич
р.н. – Надія-Анастасія Ліскевич
р.н. – Ольга Заболотська
р.н. – Ярослава Заневчик
р.н. – Роман Шумський
р.н. – Богуслава Гринів
р.н. – Віра Крокіс
р.н. – Ганна Кабинець
р.н. – Дарія Гусяк
р.н. – Надія Мудра
р.н. – Ольга Скіра
р.н. – Ярослава Гасюк
р.н. – Ганна Іваницька
р.н. – Катерина Грещишин
р.н. – Любомир Полюга
р.н. – Марія Дідик
р.н. – Марія Дужа
р.н. – Ольга Годяк
р.н. – Галина Труфанова
р.н. – Дарія Полюга
р.н. – Дарія Ярош
р.н. – Марія Рубаха
р.н. – Наталя Демчунь
р.н. – Олександр Баран
р.н. – Онуфрій Дудок
р.н. – Павліна Дейнега
р.н. – Стефанія Сусол
р.н. – Текля Тихан
р.н. - Євгенія Гимон
р.н. – Євген Куцик
р.н. – Богдан Ряпич
р.н. – Володимир Лига
р.н. – Надія Байдак
р.н. – Олена Хобзей
р.н. – Софія Стефанишин
р. н. – Софія Якубчак
р.н. – Іван Максимець
р.н. – Василь Заяць
р.н. – Ганна Садовська
р. н. – Зеновій Розумкевич
р.н. – Микола Малахівський
р.н. – Роман Масюк
р.н. – Теодор Полюшок
р.н. – Іван Гречко
р.н. – Богдан Жеплинський
р.н. – Віра Дрозд
р.н. – Володимир Саламаха
р.н. – Володимир Семків
р.н. – Ганна Бакум
р.н. – Марія Лазурко
р.н. – Орися Матешук
р.н. – Степан Горечий
р.н. – Ярослава Мельничук
р.н. – Ярослава Якімечко
р.н. – Любов Брух
р.н. – Микола Петрущак
р.н. – Мирослав Меркун
р.н. – Михайло Горинь
р.н. – Стефанія-Ольга Депяк
р.н. - Ганна Коцюба
р.н. – Іван Гуль
р.н. – Василь Романів
р.н. – Мирон Ткач
р.н. – Остап Воронка
р.н. – Стефанія Боруц
р.н. – Володимир Копись
р.н. - Галина Андрусів
р.н – Іван Губка
р.н. – Зиновія Сидор
р.н. – Ірина Дудикевич
р.н. – Мирослава Криницька
р.н. – Петро Франко
р. н. – Роман Ярема
р.н. – Галина Ярема
р.н. – Мар’ян Стець
р.н. – Богдан Климчак
р.н. – Марта Введенська
р.н. – Ірина  Тарнавська