1930 р.н. – Стефанія-Ольга Депяк

Народилася 24 серпня 1930 р. у м. Львів. З 1937 р. навчалась у польській державній жіночій школі ім. Іссаковича. У 1942 р. вступила до організації «Пласт». У 2-ій пол. 1940-х рр. здобувала освіту в радянських середніх школах Львова. 1947 р. закінчила десятий клас. У 1947–1951 рр. навчалась на фармацевтичному факультеті Львівського медінституту. Після закінчення навчання до 1953 р. працювала фармацевтом у м. Барановичі (Білорусь). 1953 р. повернулася до Львова, працювала фармацевтом. У 1950-х рр. вийшла заміж за Романа Панкевича. У 1964–1986 рр. була завідувачкою аптеки обласного онкологічного диспансеру. Мешкає у Львові.

Уривки зі спогадів:

Повсякдення за «перших совітів», 1939 р.

«Були проблєми. По-перше, люди не мали грошей. За Оперним театром був базар, там можна було купувати. Батько пішов і знайшов собі таких, яким потрібно було, шо робили споди. Він шив верхи і тим заробляв. Інакше я не знаю, як би то було. Я знаю, шо там ходили, купували мені матеріали на суконку, на костюм. Мамі купували. Але батько вже як мав знайомих шевців, шо шили, то давали. А шкіру крали. Маґазин зі шкіри був за Польщі. То вони, як розбили маґазин, брали ту шкіру. Люди дивувалися: «Пощо вам та шкіра?». За совєтів маґазину зі шкірою не було, не існувало того. А взуття також не можна було ніде купити.»

Ґетто у Львові, 1942 р.

«Як тільки німці прийшли, за пару місяців зробили ґетто для жидів. То була вулиця Замарстинівська і ціла та околиця досить велика. Закрита вона була за паркан величезний, мур зробили з дротами кольчастими. І то було ґетто для жидів. Як тільки прийшли, то кожен єврей мав носити опаску. Біла опаска, а на білій опасці синім вишита п’ятикутна зірка Давида. Вони носили ті зірки, а потім десь був бунт, вони підняли, євреї... Довідалися ґестаповці і рішили повісити всіх членів того бунту. Як то виглядало? Вони повісили на бальконах. Вісили за шию і вони звисали. Як ми то довідалися, ні батько, ні мама не хотіли йти дивитися. А я… Скільки я мала? Одинадцять і півроку. Мені було цікаво. А сусіди наші були паньство Полянскі. Пан Полянські також працював при трамваю моторовим: «Іджєми попатшичь шє» (Йдемо, подивитеся – ред.). То я питаюся тата: «Може я можу піти?». – «Як ти хочеш, дитино, то йди подивися». Я пішла з ними. Вони навіть дивилися, сміялися. На мене то зробило таке неприємне, пригнічуюче враження. Я прийшла додому, я плакала. Я кажу: «Тато, ти собі не представляєш, скільки тих жидів там висить». Не раз були балькони, шо висіли з того боку і з того боку. Потім другий дім – знов з того боку і з того боку. То був жах дивитися на то.»

Продовольча криза у Львові, 1942 р.

«В сорок другому році мама як прийшла з лікарні, був голод. На селах люди мали пшеницю, мали картоплю, всьо мали. У місті в маґазинах нічого не було. На картки ми діставали хліб. Правда, німці правильно робили: хліб свіжий не давали, хліб давали вчорашній. Поляки, які любили дуже хліб білий і свіжий, дуже нарікали: «Цо оні нам дайо такі от вчорайши хлєб» (Чому вони нам дають вчорашній хліб! – ред.). Вчорашній хліб був вже трошки причерствів і був легший до травлення людині. Так шо вони правильно робили. Люди того не розуміли. І голод у нас вдома був страшний. Батько поїхав на село до Судової Вишні. Там дали йому пшеницю. В наплечнику він тримав ту пшеницю. І їхав вже додому. У Львові на вокзалі якийсь ґестаповець: «Шо ви маєте?». Той каже: «Та маю трошки». Батько знав німецьку мову. Він забрав ту пшеницю від нього і ше його набив.»

р.н. – Севастіян Сабол
р.н. – Богдан Нуд
р.н. – Теодор Фурта
р.н. – Галина Дидик
р.н. – Євгенія Петрів
1915–2016 рр. – Євген Проць
р.н. – Ірина Шуль
р.н. – Василь Левкович
р.н. – Дмитро Хомин
р.н. – Анна Благітко
р.н. – Віра Грисина
р.н. – Марта Цегельська
р.н. – Ольга Ільків
р.н. – Ольга Гладун
р.н. – Ганна Кочина
р.н. – Ярослава Левкович
р.н. – Богдана Пилипчук
р.н. – Богдан Габлевич
р.н. – Богуслава Чорна
р.н. – Варвара Макарчук
р.н. – Василь Маркусь
р.н. – Василь Челепіс
р.н. – Григорій Книш
р.н. – Зеновій Слота
р.н. – Лев Лебіщак
р.н. – Марія Козак
р.н. – Марія Чунис
р.н. – Оксана Демчина
р.н. – Ольга Мороз
р.н. – Степан Мазурок
р.н. – Мирослав Симчич
р.н. – Надія-Анастасія Ліскевич
р.н. – Ольга Заболотська
р.н. – Ярослава Заневчик
р.н. – Роман Шумський
р.н. – Богуслава Гринів
р.н. – Віра Крокіс
р.н. – Ганна Кабинець
р.н. – Дарія Гусяк
р.н. – Надія Мудра
р.н. – Ольга Скіра
р.н. – Ярослава Гасюк
р.н. – Ганна Іваницька
р.н. – Катерина Грещишин
р.н. – Любомир Полюга
р.н. – Марія Дідик
р.н. – Марія Дужа
р.н. – Ольга Годяк
р.н. – Галина Труфанова
р.н. – Дарія Полюга
р.н. – Дарія Ярош
р.н. – Марія Рубаха
р.н. – Наталя Демчунь
р.н. – Олександр Баран
р.н. – Онуфрій Дудок
р.н. – Павліна Дейнега
р.н. – Стефанія Сусол
р.н. – Текля Тихан
р.н. - Євгенія Гимон
р.н. – Євген Куцик
р.н. – Богдан Ряпич
р.н. – Володимир Лига
р.н. – Надія Байдак
р.н. – Олена Хобзей
р.н. – Софія Стефанишин
р. н. – Софія Якубчак
р.н. – Іван Максимець
р.н. – Василь Заяць
р.н. – Ганна Садовська
р. н. – Зеновій Розумкевич
р.н. – Микола Малахівський
р.н. – Роман Масюк
р.н. – Теодор Полюшок
р.н. – Іван Гречко
р.н. – Богдан Жеплинський
р.н. – Віра Дрозд
р.н. – Володимир Саламаха
р.н. – Володимир Семків
р.н. – Ганна Бакум
р.н. – Марія Лазурко
р.н. – Орися Матешук
р.н. – Степан Горечий
р.н. – Ярослава Мельничук
р.н. – Ярослава Якімечко
р.н. – Любов Брух
р.н. – Микола Петрущак
р.н. – Мирослав Меркун
р.н. – Михайло Горинь
р.н. – Стефанія-Ольга Депяк
р.н. - Ганна Коцюба
р.н. – Іван Гуль
р.н. – Василь Романів
р.н. – Мирон Ткач
р.н. – Остап Воронка
р.н. – Стефанія Боруц
р.н. – Володимир Копись
р.н. - Галина Андрусів
р.н – Іван Губка
р.н. – Зиновія Сидор
р.н. – Ірина Дудикевич
р.н. – Мирослава Криницька
р.н. – Петро Франко
р. н. – Роман Ярема
р.н. – Галина Ярема
р.н. – Мар’ян Стець
р.н. – Богдан Климчак
р.н. – Марта Введенська
р.н. – Ірина  Тарнавська