Музей "Територія Терору" | Очевидці | Біографія

1927 р.н. – Володимир Лига

Народився 1927 р. в с. Великий Любінь Львівського воєводства (тепер Городоцький район Львівської області). На початку першої радянської окупації Галичини у вересні 1939 р. навчався в 4 класі початкової школи. 22 жовтня 1939 р. відділи НКВС заарештували його батька, Івана Лигу, голову читальні товариства «Просвіта». 13 квітня 1940 р. Володимира разом із матір’ю депортували до Казахстану (Мендигаринський район Кустанайської області). У жовтні 1944 р. він отримав дозвіл повернутись в Україну, тому вже в грудні разом з родиною приїхав до Львова. Через рік був заарештований в м. Городок за знайдену під час обшуку листівку з тризубом. Через два тижні після ув’язнення був звільнений у зв’язку з недосягненням повноліття. 1944–1948 рр. навчався у Великолюбінській середній школі, після закінчення якої розпочав навчання у Львівському торгово-економічному інституті. У 1958 р. одружився зі Стефанією Бариляк. Займав різні посади у торгово-адміністративних установах Івано-Франківська та Львова. Завідував відділом у Львівській філії Інституту наукової організації праці, управління й раціоналізації системи торговельно-кредитної організації Галичини «Центроспілка». У 1996 р. обраний заступником голови Львівського обласного товариства політв’язнів і репресованих. Мешкає у м. Львові.

Уривки зі спогадів:

Пацифікація у Великому Любіні, 1930 р.

«Польський міністр Пєрацький, міністр Служби безпеки, дав завдання, щоби умиротворювати галичан. Яким методом? Методом насильним. Пацифікація – це насильницьке умиротворення. Заїжджали в село улани польські, розміщали своїх коней по стодолах, не питаючись дозволу у господарів, і викликали. В Любіні Великому був такий громадський будинок від ґміни. Викликали туди вже заздалегідь в складеному списку свідомих селян і розправлялися насильно з ними. Як це було? Я знайшов в церковному служебнику запис, зробив дяк, як відбувалася в Любіні Великому пацифікація. Це дуже цікаво. Він пише, що «в 1930 році такого-то числа прибув до Любіня пулк уланув чотирнайцятого шкадрона (я приводжу дослівно, як він писав, ну а дяк не був настільки грамотний) і  розмістили своїх коней по стодолах. І почали згідно списку, який вони мали, викликати селян до громадського будинку». І перераховує чотирнайдцять чи шістнайцять осіб, яких викликали в громадський будинок. В тому числі там в списку був мій батько. Но мойому батькові вдалося втекти. Він пішки втік і добрався вночі до Львова. А всіх викликаних клали, як він пише, уночі на лавку. Два улани тримали за руки, два улани – за ноги, на голий задок клали мокру шмату. І два улани били по 25 буків так, шо бідна жертва стогнала, наче під землею».

Депортація до Казахстану, 1940 р., ч.1

«Тринадцятого квітня, вночі, загримавши у двері, в третій годині ночі ми відкриваємо, мати відкриває. Увірвалися солдати, чекісти, і сказали: «Собирайсь. Полчаса на збір». Мати перелякана, сестра якраз зі Львова приїхала, бо вона вчилася в ґімназії, теж перелякана. Ми, я і брат, ше досить малі були. – А братові скільки було? – Брат від мене на два роки старший, а сестра – на п’ять. Відразу плач, крик. Не знали, що з собою брати. А то насильно: «Собирайсь!» Зі штиками тими прийшли. Сусіди позривалися, бо то почався лемент, крик. Нікого не допускають. Шо могли, то взяли: постіль якусь, подушки, перини, дещо з одягу, а з їдження  нічого, бо тоді ще були перші вивози. Ніхто того не знав і не був підготовлений. Бо вже пізніші вивози, після війни, то вже люди готовили сухарі, а ми ж нічого не мали. І нашвидко отак зібралися. Я пригадую, шо ревів аж до посиніння. Взяв свою скрипку під пахву і вчепився за одвірок, і дуже кричав, плакав. Якийсь солдат прийшов, мене взяв під пахву, як сніп, виніс на  гостинець. А там вже підводи були. Селян заанґажували з тими кіньми і підводами. І мене шпурнув на воза. Я вже сиджу і ридаю. Тут за мною вийшла і мати, і сестра, і брат. Сіли ми на воза. А бабця, батькова мати, страшно кричала: «Хоч того маленького не беріть, залишіть». І її були би забрали, але селяни-сусіди зорієнтувалися і якось відтягнули. Вона щезла – і її не вивезли».

Депортація до Казахстану, 1940 р., ч.2

«Привезли нас до Львова на товарну станцію. Товарна станція була вздовж Городоцької вулиці. Я потім вже все вивчив. Там, де зараз привокзальна станція елєктричок, ото була товарна станція. Був такий паркан великий з дощок, а потім навіть із бетонних блоків. І через браму нас туди привезли. Я тільки пам’ятаю, що це був страшний хаос: сотні людей, між ними ходили солдати з вівчарками і заганяли всіх у вагони. Підганяли товарні вагони і напихали туди, скільки можна: по п’ятдесят, п'ятдесят п'ять, де шістдесят. Там були бокові нари, а ті, що вже не вміщувалися на нари, то сиділи на підлозі, і так на підлозі внизу і спали. Всіх понабивали повні вагони, закривали. То всьо під наглядом солдатів і політруків, які командували. Вікна були колючим дротом заґратовані. І десь пізно вночі цей ешелон з людьми рушив. Я потім, коли нас привезли у Казахстан, розповім, з ким нас поселили в ті аули. Везли в основному по ночах, бо вдень не могли. Я вважаю, що вони не хотіли, шоб ті люди, які в полі працюють, бачили, як скрізь в ті заґратовані вікна люди плачуть, стогнуть, проклинають. Бо то був плач і стогін».

Очевидці
1909 р.н. – Севастіян Сабол 1910 р.н. – Богдан Нуд 1910 р.н. – Теодор Фурта 1912 р.н. – Галина Дидик 1914 р.н. – Євгенія Петрів 1915–2016 рр. – Євген Проць 1918 р.н. – Ірина Шуль 1920 р.н. – Василь Левкович 1920 р.н. – Дмитро Хомин 1920 р.н. – Анна Благітко 1920 р.н. – Віра Грисина 1920 р.н. – Марта Цегельська 1920 р.н. – Ольга Ільків 1920 р.н. – Ольга Гладун 1921 р.н. – Ганна Кочина 1921 р.н. – Ярослава Левкович 1922 р.н. – Богдана Пилипчук 1922 р.н. – Богдан Габлевич 1922 р.н. – Богуслава Чорна 1922 р.н. – Варвара Макарчук 1922 р.н. – Василь Маркусь 1922 р.н. – Василь Челепіс 1922 р.н. – Григорій Книш 1922 р.н. – Зеновій Слота 1922 р.н. – Лев Лебіщак 1922 р.н. – Марія Козак 1922 р.н. – Марія Чунис 1922 р.н. – Оксана Демчина 1922 р.н. – Ольга Мороз 1922 р.н. – Степан Мазурок 1923 р.н. – Мирослав Симчич 1923 р.н. – Надія-Анастасія Ліскевич 1923 р.н. – Ольга Заболотська 1923 р.н. – Ярослава Заневчик 1924 р.н. – Роман Шумський 1924 р.н. – Богуслава Гринів 1924 р.н. – Віра Крокіс 1924 р.н. – Ганна Кабинець 1924 р.н. – Дарія Гусяк 1924 р.н. – Надія Мудра 1924 р.н. – Ольга Скіра 1925 р.н. – Ярослава Гасюк 1925 р.н. – Ганна Іваницька 1925 р.н. – Катерина Грещишин 1925 р.н. – Любомир Полюга 1925 р.н. – Марія Дідик 1925 р.н. – Марія Дужа 1925 р.н. – Ольга Годяк 1926 р.н. – Галина Труфанова 1926 р.н. – Дарія Полюга 1926 р.н. – Дарія Ярош 1926 р.н. – Марія Рубаха 1926 р.н. – Наталя Демчунь 1926 р.н. – Олександр Баран 1926 р.н. – Онуфрій Дудок 1926 р.н. – Павліна Дейнега 1926 р.н. – Стефанія Сусол 1926 р.н. – Текля Тихан 1927 р.н. - Євгенія Гимон 1927 р.н. – Євген Куцик 1927 р.н. – Богдан Ряпич 1927 р.н. – Володимир Лига 1927 р.н. – Надія Байдак 1927 р.н. – Олена Хобзей 1927 р.н. – Софія Стефанишин 1927 р. н. – Софія Якубчак 1928 р.н. – Іван Максимець 1928 р.н. – Василь Заяць 1928 р.н. – Ганна Садовська 1928 р. н. – Зеновій Розумкевич 1928 р.н. – Микола Малахівський 1928 р.н. – Роман Масюк 1928 р.н. – Теодор Полюшок 1929 р.н. – Іван Гречко 1929 р.н. – Богдан Жеплинський 1929 р.н. – Віра Дрозд 1929 р.н. – Володимир Саламаха 1929 р.н. – Володимир Семків 1929 р.н. – Ганна Бакум 1929 р.н. – Марія Лазурко 1929 р.н. – Орися Матешук 1929 р.н. – Степан Горечий 1929 р.н. – Ярослава Мельничук 1929 р.н. – Ярослава Якімечко 1930 р.н. – Любов Брух 1930 р.н. – Микола Петрущак 1930 р.н. – Мирослав Меркун 1930 р.н. – Михайло Горинь 1930 р.н. – Стефанія-Ольга Депяк 1931 р.н. - Ганна Коцюба 1931 р.н. – Іван Гуль 1931 р.н. – Василь Романів 1931 р.н. – Мирон Ткач 1931 р.н. – Остап Воронка 1931 р.н. – Стефанія Боруц 1932 р.н. – Володимир Копись 1932 р.н. - Галина Андрусів 1932 р.н – Іван Губка 1933 р.н. – Зиновія Сидор 1934 р.н. – Ірина Дудикевич 1934 р.н. – Мирослава Криницька 1934 р.н. – Петро Франко 1936 р. н. – Роман Ярема 1936 р.н. – Галина Ярема 1936 р.н. – Мар’ян Стець 1937 р.н. – Богдан Климчак 1938 р.н. – Марта Введенська 1940 р.н. – Ірина Тарнавська
Пересильна тюрма №25 Територія терору - Львівське ґетто Територія терору Територія терору
  • Музей
    • Місія
    • Візія
    • Музейний комплекс
    • Пересильна тюрма №25
    • Львівське ґетто
    • Новини
  • Історія
    • Між світовими війнами (1919–1939)
      • СРСР
        • Селянський повстанський рух
        • Голодомор 1921-1923
        • Форсована індустріалізація
        • Суцільна колективізація
        • Голодомор 1932-1933
        • Ліквідація УАПЦ
        • Політичні репресії в УРСР
        • Великий терор 1937-1938
      • Польща
        • Авторитарний режим
        • Пацифікація 1930 р.
      • Чехословаччина
      • Румунія
    • Друга світова війна (1939–1945)
      • "Перші совіти"
        • Радянська тактика «випаленої землі» 1941 року
      • Під владою Третього Рейху
        • Гітлерівський терор
        • Радянські військовополонені
        • Ґетто й акції Голокосту
        • Остарбайтери
      • Український рух Опору
    • Війна після війни (1944–1953)
      • Ліквідація УГКЦ
      • Друга колективізація
      • Голодомор 1946-1947
      • Депортації
      • ГУЛАГ
    • Хрущовська "відлига" (1953–1964)
    • Брежнєвський "застій" (1964–1986)
    • На шляху до незалежності (1986–1991)
  • Очевидці
  • Проекти
    • Жива історія
    • Урок пам’яті
    • Діалоги в музеї
    • Виставки
      • Виставка "Рідній школі – 130"
      • Виставка "Західна Україна 1939-1941"
      • "Репресованим українським родинам"
      • Особистість vs. Тоталітаризм
    • Документалістика
      • "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941 рр."
      • "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939"
    • Загублені могили
      • Загублені могили - 2010
      • Загублені могили - 2011
    • Тіні незабутих предків
    • Місця терору
    • Міжнародні проекти
      • Пам'ять Нації
      • Невідомі герої
      • Підзамче
  • Публікації
  • Архів
    • Документи
    • Фотоархів
    • Відеоархів
    • Кіноархів
  • Ресурси
    • Он-лайн бібліотека
    • Каталог
    • Наш календар
    • Крамниця
      • Книжки, буклети
      • Сувеніри
      • Фільми, фото
    • Волонтери
  • Путівник
    • Словник термінів
    • Карта сайту
    • Партнери
    • Контакти
© 2013, Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".
За умови використання матеріалів сайту гіперпосилання на www.territoryterror.org.ua є обов'язковим.
Powered by siteGist CMS - Web Content Management System
Партнери: